Горы – естественный элемент среды обитания человека. Пути торговли и общения между народами, бесчисленные войны, неистребимая любознательность непрерывно толкали человека на поиски способов преодоления горных препятствий, освоения специфики высокогорья, расширяли его географические познания.
Альпинизм в его современных формах также начался с попыток человека понять закономерности природных условий гор и добиться их недоступных вершин.
По мере роста общего спортивного уровня советских альпинистов, усовершенствования методов всесторонней спортивной подготовки, освоения новых тактико-технических приемов и специального снаряжения разрядные нормы пересматриваются. Соответственно меняется и содержание обучающих программ и «Правил соревнований и восхождений». Это происходит с учетом неотложных потребностей и конкретной конъюнктуры.
Осваивались горы Канады, Африки, снаряжались экспедиции в Каракорум, Гиндукуш, Гималаи. Альпинисты побывали в Килиманджаро, Аконгакуа, Мак-Кинли. В 1908 г. Э. Шеклтон поднялся на Эребус (3794 г.) в Антарктике. Еще в 1828 г. английский топограф К. Жерар поднялся на один из гималайских шеститысячников; в 1903-1907 гг. люди появились на высотах свыше 7000 м. В 1924 г. Э. Нортон на Эвересте (Джомолунгма) сумел достичь 8570 г. В 1950 г. французы М. Эрцог и Л. Ляшеналь взошли на Аннапурну (80) . В 1953 г. новозеландец Э. Хиллари и шерпа Тенсинг Норгей достигли высотного полюса Земли – вершины Эвереста (8848 м).
Змагання в альпінізмі, як і в інших видах спорту, служать стимулом для досягнення високих спортивних результатів та хорошим засобом пропаганди альпінізму. Конкретна мета кожної першості - виявлення найсильніших команд, кращих спортсменів. Альпінізм - своєрідний вид спорту, і критерій переваги в ньому відрізняється від інших командних змагань. Беруть участь в першості команди проходять різні маршрути, в різних умовах. Суддівська колегія враховує несхожість маршрутів, стиль проходження і якість самого маршруту, його незвичайність і технічну складність. Місце команди змаганні визначається підсумковим балом, який включає технічну оцінку маршруту та його проходження командою, а також оцінку якості проходження маршруту і організованість команди.
Горы – естественный элемент среды обитания человека. Пути торговли и общения между народами, бесчисленные войны, неистребимая любознательность непрерывно толкали человека на поиски способов преодоления горных препятствий, освоения специфики высокогорья, расширяли его географические познания.
Альпинизм в его современных формах также начался с попыток человека понять закономерности природных условий гор и добиться их недоступных вершин.
По мере роста общего спортивного уровня советских альпинистов, усовершенствования методов всесторонней спортивной подготовки, освоения новых тактико-технических приемов и специального снаряжения разрядные нормы пересматриваются. Соответственно меняется и содержание обучающих программ и «Правил соревнований и восхождений». Это происходит с учетом неотложных потребностей и конкретной конъюнктуры.
Осваивались горы Канады, Африки, снаряжались экспедиции в Каракорум, Гиндукуш, Гималаи. Альпинисты побывали в Килиманджаро, Аконгакуа, Мак-Кинли. В 1908 г. Э. Шеклтон поднялся на Эребус (3794 г.) в Антарктике. Еще в 1828 г. английский топограф К. Жерар поднялся на один из гималайских шеститысячников; в 1903-1907 гг. люди появились на высотах свыше 7000 м. В 1924 г. Э. Нортон на Эвересте (Джомолунгма) сумел достичь 8570 г. В 1950 г. французы М. Эрцог и Л. Ляшеналь взошли на Аннапурну (80) . В 1953 г. новозеландец Э. Хиллари и шерпа Тенсинг Норгей достигли высотного полюса Земли – вершины Эвереста (8848 м).
Змагання в альпінізмі, як і в інших видах спорту, служать стимулом для досягнення високих спортивних результатів та хорошим засобом пропаганди альпінізму. Конкретна мета кожної першості - виявлення найсильніших команд, кращих спортсменів. Альпінізм - своєрідний вид спорту, і критерій переваги в ньому відрізняється від інших командних змагань. Беруть участь в першості команди проходять різні маршрути, в різних умовах. Суддівська колегія враховує несхожість маршрутів, стиль проходження і якість самого маршруту, його незвичайність і технічну складність. Місце команди змаганні визначається підсумковим балом, який включає технічну оцінку маршруту та його проходження командою, а також оцінку якості проходження маршруту і організованість команди.